Інформація для батьків

Поради батькам першокласників
     

Шановні батьки!

      Навчання в школі - це новий період у житті вашого малюка. Дуже важливо, щоб з перших днів перебування в школі дитина відчувала себе комфортно. Від цього залежатиме успішність її навчання і спілкування в школі. Діти далеко не однаково легко звикають до нових умов життя - шкільного навчання.
    Для того, щоб період адаптації до школи пройшов у дитини відносно легко,  дуже важливі хороші взаємини в сім'ї, відсутність конфліктних ситуацій і сприятливий статус у групі однолітків.

      Необхідною умовою успішної адаптації дитини в школі є ступінь участі батьків у її шкільному житті, в організації приготування уроків, особливо, в перший рік навчання.

Як допомогти дитині в підготовці домашнього завдання?

1. Перевірте, чи правильно організовано робоче місце дитини.

- Робоче місце має бути достатньо освітлене.

- Джерело світла має знаходитися спереду і зліва, щоб на зошит не падала тінь від голови або від руки.

- Під час приготування уроків на столі не повинно бути зайвих предметів.

2. Привчіть дитину вчасно сідати за уроки.

- Приступати до виконання домашнього завдання найкраще через 1-1,5 години після повернення зі школи, щоб дитина встигла відпочити від занять, але ще не втомилася від домашніх ігор та розваг.

- Якщо дитина відвідує гурток чи спить після занять у школі, за уроки можна сідати пізніше, але в будь-якому разі не можна відкладати їх приготування на вечір.

3. Не дозволяйте дитині занадто довго сидіти за робочим столом. Своєчасно влаштовуйте невеликі перерви.

- Батьки часто вимагають, щоб дитина не вставала з-за столу, поки не приготує всі уроки. Це невірно! Для 7-річної дитини час безперервної роботи не повинен перевищувати 15-20 хв. До кінця початкової школи воно може доходити до 30-40 хв.

- На перерву достатньо 5 хв., якщо вона буде заповнена інтенсивними фізичними навантаженнями (присідання, стрибки, нахили і т.д.).

4. Ні в якому разі не давайте дитині додаткових завдань крім тих, які їй задали в школі.

- Не забувайте, що у першокласника щодня буває певна кількість уроків, тому його працездатність протягом дня знижується.

5. Не змушуйте переробляти погано виконану класну роботу.

- Можна запропонувати перевірити її, виправити помилки, але переписувати не треба. Повторне виконання вже зробленого завдання (нехай з помилками) сприймається як безглузде, нудна справа. Воно відбиває охоту займатися, позбавляє віри в свої сили.

б. Перший час стежте за тим, чи всі уроки зроблені.

- Може статися так, що дитина погано засвоїла навчальний матеріал. Тоді доведеться додатково позайматися з ним, пояснити те, що залишилося незрозумілим.

7. Присутніми при підготовці дитиною домашніх завдань, підбадьорюйте її, пояснюйте, якщо вона щось не зрозуміла або забула, але не підміняйте її діяльність своєю.

- На перших порах при виконанні домашнього завдання діти можуть робити багато помилок, помарок від невміння розподіляти увагу, надмірної напруги, швидкого стомлення.

8. Вимагайте, щоб домашнє завдання було виконано чисто, акуратно, красиво. Але всі ці вимоги повинні залишатися в межах можливостей дитини.

Зверніть, будь ласка, увагу на розвиток значущих для школяра умінь і, при необхідності, надайте своєму синові або дочці допомогу в їх набутті і розвитку. До таких умінь належать:

• вміння зібрати свій портфель;

• привітатися з вчителями та дітьми;

• задати запитання вчителю або однокласнику;

• відповісти на питання;

• слухати пояснення і завдання вчителя;

• виконувати завдання;

• попросити вчителя допомогти, якщо щось незрозуміло, щось не виходить;

• вміння довгий час займатися одним і тим же ділом;

• звертатися з книгою, зошитом та іншими шкільними приладдям;

• розділяти роботу на частини;

• адекватно реагувати на зауваження;

• пояснити те, з чим не згоден;

• враховувати думку інших;

• пишатися своєю роботою і не приховувати цього;

• встановлювати і підтримувати дружні контакти з однолітками;

• брати на себе частину відповідальності за ведення домашнього господарства;

• самостійно користуватися громадським транспортом, грошима, засобами для проведення вільного часу;

• вміння здійснювати вибір, що забезпечує власну безпеку.

     Успіх у вирішенні такого складного завдання, як успішне навчання дитини в школі, залежить від ефективної співпраці школи і сім'ї. Досвід показує, що ніяка сама краща школа не може повністю замінити дитині сім'ю, сімейне виховання. Єдність вимог сім'ї і школи - дуже важливий принцип виховання. Школа дає дитині наукові знання і виховує у нього свідоме ставлення до дійсності. Сім'я забезпечує практичний життєвий досвід, виховує вміння співпереживати іншій людині, відчувати її стан. Дитина, позбавлена ​​батьківської ніжності, виростає замкнутою, неконтактною.

      Пам'ятайте! Дитина - найбільша цінність у вашому житті. Прагніть зрозуміти і пізнати її, ставтеся до неї з повагою, дотримуйтеся найбільш прогресивних методів виховання і постійної лінії поведінки:

- у будь-який момент залиште всі свої справи і займіться дитиною;

- радьтеся з нею, незважаючи на вік;

- вибачитеся перед дитиною в разі вашої неправоти;

- частіше ставте себе на її місце;

- завжди утримуйтеся від вживання слів і виразів, які можуть поранити дитину;

- намагайтеся встояти проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха;

- не соромтеся розповідати повчальні випадки зі свого дитинства, що представляють вас в невигідному світлі;

- зберігайте самовладання, навіть якщо вчинок дитини вас вивів із себе.

             Методики визначення комфортності і труднощів дитини в школі

       Проживаючи в школі чималу частину власного життя, ваша дитина часом не вміє розповісти про неї так, щоб ви отримали  більш-менш чітке уявлення про радощі, переживання, успіхи та труднощі дитини. Пропонуючи вам кілька нескладних методик батьківського діагностики, сподіваємося, що вони дозволять досить легко і природно проникнути в шкільний світ вашої дитини.

       Користуючись ними, намагайтеся не забувати про декілька важливих речей:

- до розповіді, інформації, власного відношенню до людини або події, які довірила вам дитина, слід ставитися «педагогічно обережно». Якщо дитина запідозрить, що ви зловживаєте її відвертістю, то вона не стане більше довіряти вам;

- прикладіть максимум своєї винахідливості, здатності до педагогічної імпровізації для того, щоб розмови з дитиною на шкільні теми, по можливості, не виникали навмисне, з обов'язку і примусу; пам'ятайте, що в звичайному клубку денних турбот майже завжди відшукається ледь помітна ниточка-привід «до речі», потягнувши за яку і можна почати потрібну вам розмову;

- повірте, що ваша дитина спостерігає за вашим життям, роботою, справами не менше, аніж це робите ви щодо її шкільних подій. Спокійно, в міру відверто і доступно розповідаючи їй про свої турботи і радощі, ви зможете розраховувати і на її відкритість. Якщо такий обмін, діалог стане звичним вже в початковій школі, тоді, навіть вступивши в пору підліткового віку, ваша дитина не замкнеться.

                                           П'ять питань в кінці тижня

Увечері останнього навчального дня тижня, після (під час) вечері або перед тим, як дитина ляже спати, поговоріть з нею, обговоривши декілька простих питань:

- Чи задоволена дитина тим, як пройшов шкільний тиждень, і чому?

- Що за п'ять навчальних днів стало для неї головним, здалося цікавим, засмутило?

- Які «ролі» їй довелося виконувати за тиждень (учень, черговий, глядач, учасник справи, події, переможець, покараний, помічник і т.д.)? Виконання яких ролей їй сподобалося, а яких - ні?

- Який із днів запам'ятався найбільше? Чому?

- З чим пов'язаний для неї наступний тиждень? Чи буде він в її уявленні важким, радісним, нудним або успішним?

       Якщо ви прочитали цю корисну інформацію, то ви на вірному шляху - на шляху взаєморозуміння з дитиною і допомоги їй в особистісному розвитку.

Література на тему:

1.     Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения. Практикум. - Новосибирск-Москва, 1997

2.     Самоукина Н.В. Игры в школе и дома: Психотехнические упражнения и психокоррекционные программы. - М., 1993

3.     Фурман А. В. Умови успішної адаптації учнів до середньої ланки загальноосвітньої школи в системі покласної диференціації // Психологія: Респ. Наук.-метод. зб. - К., 1992, Вип. 38

4.       Титова Т. Е. Мотивация успеха. Советы родителям первоклассников/Т. Е. Титова // Начальная школа.-2007 N 10.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ МАМИ І ТАТА

МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

1.   Починайте «забувати» про те‚ що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома‚ визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

2.   Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки‚ ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

3.   Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни‚ орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

4.   Не лайтеся, а тим більше — не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

5.   Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

6.   Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення — запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку‚ кіно) — нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно‚ ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

7.   Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8.   Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого — основа для взаєморозуміння.

9.   Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те‚ що щось не виходить‚ відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте‚ що ваша дитина може все‚ потрібно тільки допомогти. Хваліть словом‚ усмішкою‚ ласкою й ніжністю.

10.  Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог‚ якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз — фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Дитячі кишенькові гроші: три основні помилки виховання

Чи потрібні дітям гроші? Безумовно. C тих самих пір, коли вони залишають слінг, коляску, дитяче ліжечко і починають, хочемо ми того чи ні, соціалізуватися - дітям потрібен обмінний еквівалент. Поки обіцяний комунізм не настав, власність - єдина прийнятна форма соціального устрою для людини. Тобто, грошові знаки потрібні всім, щоб обмінювати їх на товари та послуги, вироблені кимось, а також на ті товари, що вже комусь належать. Це питань не викликає.

 Але скільки потрібно дітям грошей і з якого віку? Як вести себе нам, дорослим, не балуючи дитину, не принижуючи її і не шантажуючи? Яку формулу використовувати в продовження тези «від кожного по здібностям»: чи за працею давати гроші нашим нащадкам, чи за все зростаючими потребами? Відразу обмовлюся: автор не психолог і не займався тривалий час прицільним вивченням питання, але в нього дочка-підліток і маса знайомих-приятелів з різних соціальних верств з дітьми найрізноманітніших вікових груп. Тому цей матеріал, хоч і претендує на деякі узагальнення, але ґрунтується на особистому досвіді.

 Отже, поки ми ходимо з дитиною за ручку, гроші їй не потрібні. Коли ж ми вперше відпускаємо маленьку долоньку на першій в житті лінійці - у дитини в кишенях вже має щось дзвеніти чи шуршати. На булочку, на ручку, на наклейки. Не більше. «А як бути з витратами на ...», запитаєте ви. Питань, до речі, може бути не так вже й багато. Тому замість відповідей, давайте розглянемо найелементарніші помилки в цій складній та водночас елементарній формулі: «гроші - діти - гроші».

 З початком «самостійного плавання» (в школу, на секції і так далі) до грошей на булочку і ручку додається сума, необхідна для оплати проїзду. Від щедрот своїх ви вільні робити дитині подарунки просто так і за відмінне закінчення чверті або року. Але ніколи не перетворюйте оцінки та досягнення у товар, який підлягає оплаті грішми. Це спочатку скривлює у свідомості дитини картину світу і він, як властиво будь-кому, хто цей світ тільки пізнає, починає наївно вважати, що так і має бути. І буде завжди і скрізь.

 Незважаючи на популярність висловлювання «Навчання - це твоя робота!», навчання - це лише кропітка підготовка до майбутнього. Це довгостроковий вклад, відсотки з якого матеріально втіляться дуже нескоро. Якщо постаратися, таку позицію зовсім не складно донести до дітей.

 Звісно, жати пару десяток за відмінну оцінку простіше, ніж вести довгі розмови. Але тоді приготуйтеся до того, що дитина «підсяде» на матеріальне заохочення, і навчання втратить для неї самоцінність. Ви можете ставити у вихованні жирну крапку. Ви вирощуєте шантажиста, який і кроку не зробить, не будучи впевненим у тому, що з ним розрахуються. Уявляєте, у що перетвориться ваше життя, якщо раптом ви лишитесь відносного фінансового благополуччя на деякий час або назавжди? Я вже не кажу про те, яким розчарованим буде «немовля», що покинуло отчий дім, дізнавшись, що за вміння «танцювати й фотографувати» йому не покладений відразу оклад топ-менеджера з щоденними бонусами за вчасно пристойно зроблену рутинну роботу.

 Помилка друга: гроші за роботу по дому

 - Як ти змусити її прибирати у своїй кімнаті? - Запитала моя подруга, побачивши ідеальний для підлітка порядок, - платиш?

 Навпаки. Зі вступом в небезпечний вік «teens» моя завжди акуратна дочка перестала прибирати постіль, складати речі та педантично розставляти книги і зошити. Брудні шкарпетки могли опинитися на письмовому столі, а золоті сережки - на килимі, посипані стружкою від заточених олівців. Умовляння не допомагали. Знаєте, що виявилося ефективнішим за розмови? Як завжди - дія. Протягом тижня я сумлінно виконувала обов'язки покоївки, а потім зажадала оплати.

 Як можна раніше дайте підлітку стільки самостійності, скільки він може з'їсти. Радьтеся з ним з приводу кожної дрібниці.

 Посміявшись, дочка видала мені гроші - як раз недавно був її тринадцятий день народження. Я взяла, не забувши подякувати. Чи треба говорити, що гроші на оплату своїх послуг у неї закінчилися швидко? Я перестала прибирати у неї в кімнаті. Проте як-то раз до неї зайшов тато. Все, що було не на місцях, негайно виявилося у дворі. Туди ж полетіла немите взуття. А золоті сережки та милі серцю фенічки з шумом зникли в надрах пилососа. Весь вечір вона була зайнята - прибирала, мила, виковирювала з пильного мішка «коштовності». З тих пір в кімнаті майже завжди ідеальний порядок, а якщо нас довго немає вдома, все одно і посуд вимитий, і собаки нагодовані, і навіть вечеря приготована. Нехай невміло, але вчасно.

 Так що якщо ви все ще платите за те, щоб дитина повитирала пил, не забудьте вимагати плату за свої аналогічні дії. Дуже тверезі.

 Помилка третя: куртка, "як у Насті"

 Будь-які «хочу таке ж, як у Васі», ви повинні негайно припиняти. Спочатку - за допомогою доверітельної, раз'яснюючої «політику партії» і ваші фінансові можливості бесідою. Не допомагає - вплив авторитарний: «Ні – значить «ні»». Я розумію, люди, ми всі слабонервні і слабовольні, і якщо якась Дуся Іванова розсікає простором середньої школи в брендовій норковій курточці, нам прикро, що наше дитя - плоть від плоті та кров від крові - змушене ходити в продукції добросовісних китайців, зшитій з «хутра Чебурашки». І ми з сил виб’ємося і ще в три роботи впряжемося, лиш би у нашого Пєтєнькі був такий самий комунікатор, як у Сашенькі Пєтрова. І це виявиться анітрохи не меншою помилкою, ніж гроші за оцінки та домашню роботу. Хочеш? Нема питань. Зароби. Зараз для підлітків це цілком реально: було б бажання, і не було б ліні. Що він вміє? Ах, нічого? Скажіть собі велике спасибі за те, що платили йому за оцінки та поливання квітів на віконці.

 Те ж стосується походів у клуби і тому подібного - людина, яка досягла віку незалежного відвідування «танців під келих», повинна сам заробляти на «букет, тістечко і проводити».

 Звісно, не буває правил без винятків, і якщо дитина з ранніх років мріяла потрапити на концерт Мадонни, не їла булочки, справно гребла гній на стайні, мила скло в супермаркеті і сумлінно розносила листівки з рекламою сусідньої піцерії по вихідним, то решту суми ви просто зобов'язані їй надати. Діти повинні відчувати впевненість і захист, що виникає з нашої любові. Вони з самого початку повинні знати, що не будуть голодні й не замерзнуть в холодну погоду. Але вони мають чітко усвідомити, що якщо родина не може поставити їм сіру ікру белуги на сніданок та купити п'яту пару чобіт від кутюр для відвідування шкільної дискотеки, то і цей факт треба прийняти, як належне і не влаштовувати істерик і не розмахувати кухонним ножем в районі власних зап’ясток на очах у пригнічених совістю батьків. У випадку з ножем, до речі, і дорослим, і не дуже - до психіатра. Неізбалована дитина зі здоровою психікою виростає тільки там, де з самого початку у відносинах панують довіра, чесність і відкритість. Там, де її розуміють і з нею розмовляють, як тільки вона навчиться розуміти й говорити. Довірливо, чесно і відкрито. Не мямлючи, але й не ховаючись за ремінь. Діти – вони ж трохи собаки. І як будь-які собаки - піддаються «дресируванню». І якщо з ними щось не так - винні ми і тільки ми. Тому що давали їм у свій

час безкоштовний сир, не підозрюючи, що в один далеко не прекрасний день, потрапимо в

мишоловку власної безвідповідальності та слабохарактерності. І що ще гірше: захлопнеться цей капкан не на нашій лапі.

Людина - найвищий продукт земної природи. Але для того, щоби насолоджуватися скарбами природи, людина має бути здоровою, сильною та розумною, - І. Павлов

Школа - це місце, де дитина проводить значну частину часу. Тому саме школа має великі можливості у здійсненні ряду заходів із питань збереження здоров'я

Головна цінність суспільства – життя й здоров’я  людини

        Впродовж багатьох років школа особливу увагу звертає на збереження здоров’я дітей, їх позитивної мотивації на здоровий спосіб життя як основної життєвої цінності.

Навіть поверхневий аналіз стану здоров’я учнів нашої школи показав, що в переважній більшості учнів ще нижчий рівень усвідомлення необхідності здорового способу життя.

        За даними обстеження учнів нашої школи медичними працівниками до 18% дітей мають захворювання опорно-рухової системи, більше 9% - органів зору. Більше 20 % дітей мають проблеми з поставою. Захворювання серцево-судинної системи та органів травлення складають до 5%. Тому пріоритетним напрямком усього навчально-виховного процесу і всієї діяльності закладу  є сприяння здоров’ю учнів, учителів, працівників школи, а саме:

-         створення найбільш сприятливих соціальних умов для діяльності учнів і вчителів;

-         профілактика шкідливих звичок та захворювань;

-         певні валеологічні знання;

-         усвідомлення необхідності відповідального ставлення до здоров’я як до найвищої цінності.

Найбільше увага приділяється спортивно-масовій роботі. Перед уроками – 10 хвилинна зарядка для учнів, на кожному уроці практикуються для учнів 1-9 класів фізкультхвилинки, релаксація, спеціальні вправи для очей.

Для учнів 1-5 класів активно використовуються соляні мішечки. На перервах – рухливі ігри.

В школі дiє спортивний гурток.

 Проводяться Дні здоров’я, малі олімпійські ігри, спортивні заходи. Формування основ здорового способу життя сприяє превентивна освіта і виховання учнів. Жоден учень зі школи не перебуває на обліку як схильний до вживання алкоголю чи наркотиків.

В школі Члени комісії, відвідують сім’ї, що опинились в складних життєвих обставинах, ведуть індивідуальну роботу з учнями, схильними до правопорушень.

Вже традиційними стали в школі тижні здоров’я, в рамках якого проходять цікаві заходи, акції, конкурси. Конкурс малюнків «Я обираю здоровий спосіб життя», плакату «Ні – шкідливим звичкам», виступ агіткультбригади «Дивосвіт», День чистоти чи акція «Міняємо цигарку на цукерку»., тренінгові заняття «Життя без гачка», «Скажемо курінню – ні», «Як стати вільним і любимим?» - допомагають учням зробити правильний вибір – здоровий спосіб життя.

Кожний третій понеділок місяця в школі – для учнів 1-9  класів є обов’язковою година здоров’я в рамках години класного керівника, на яких учні вчаться бути здоровими: це і теоретичні питання щодо сну, правильного харчування, питного режиму, загартування та практичні заняття: вміння розслабитись, тренувальні, корегуючі вправи для очей, рук, тулуба, психологічні тренінги і просто відпочинок за межами школи.

Однак превентивна діяльність не може бути високоефективною, якщо відсутній контакт школи з батьками, бо сім’я – основна ланка формування навичок дітей.

Організація взаємодії з батьками школи включає на сьогодні:

-         роботу лекторію для батьків, в рамках якого широко пропагується здоровий спосіб життя в сім’ї;

-         презентація сімей , які обрали разом зі своїми дітьми здоровий спосіб життя;

-         спільні свята, екскурсії, відпочинок, акції, трудові десанти;

-         консультації  для батьків;

-         тренінги для батьків;

-         робота шкільного батьківського комітету;

-         участь у спортивних змаганнях батьків і дітей;

-         виставки «Своїми руками»

Педагогічний колектив і адміністрація школи постійно проводять роз'яснювальну роботу серед учнів і батьків із профілактики алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, СНІДу, венеричних, інфекційних та інших захворювань. Залучають до цієї роботи фахівців.

На заняттях батьківського всеобучу нас навчають, як правильно виховувати дітей, створювати вдома умови для їх розвитку: повноцінне калорійне харчування, режим дня, руховий режим. 

Проводиться робота по захисту дітей від різних форм насильства в сім'ї, залучення їх до злочинної діяльності і т.д. Постійно проводиться робота з попередження дитячого травматизму (дорожнього руху, протипожежної безпеки, запобігання отруєнь, безпеки при користуванні газом тощо).  Для батьків розроблена і доведена до відома «Пам′ятка з профілактики дитячого травматизму в побуті».

       Особливе місце приділяється роботі з батьками, тому що насамперед у сім'ях формується правильний або неправильний спосіб життя, закладаються основи світогляду. Просвітницька робота повинна поєднувати в собі як традиційні, так і сучасні інтерактивні приймання впливу на учнів і їх батьків. уроки, виставки, огляди книг по темах морального й фізичного розвитку учнів. Протягом навчального року в бібліотеці оформлялися інформаційні полиці: "Молодь у сучасному світі", "Молоде покоління вибирає здоров'я",. Інформаційні стенди з інформацією про спорт, куточки здоров'я знайомили користувачів бібліотеки з новинками літератури, містили яскраві ілюстрації, фотографії. Увазі учнів були запропоновані інформаційні години: «Ваше здоров'я у ваших руках», «Важливіше зайнятися здоров'ям, а не хворобами», «Для корисних звичок», «Вісти зі спортивних сторінок». Проводилися заходи на теми: "Здрастуй плем'я, младоє, незнайоме", "Історія українського спорту" і т.д.     

       Проведене анкетування й опитування були спрямовані на вивчення , спорту й здоровому способу життя. Так проведене анкетування школярів "Спорт у моєму житті" показало, що 40% учнів займаються в спортом, 28% не займаються ніяким спортом (у сім'ї ніхто не захоплений спортом), 32% послалися на нестачу часу для занять спортом. Характерно, що ті, хто займається спортом, стежать за спортивними подіями по телебаченню й Інтернету

             Серед форм роботи з батьками найвдалішими є:
 

• 
  Цикл лекцій з метою оволодіння батьками культурою здорового способу життя.
• фізичне і психологічне здоров’я, раціональне харчування, загартування організму, про шкідливі звички.
• 
  Батьківський всеобуч (лекції: «Культура сімейних стосунків», «Витоки сімейних конфліктів», «Тематичні вечори питань і відповідей»).
• 
  Групові та індивідуальні консультації щодо проблеми сімейних стосунків
• Спортивні свята.
• 
  Сімейні вечори.
• 
  Сімейна вітальня або клуб.

Все це допомагає батькам визначити своє ставлення до здоров’я членів своєї сім’ї і власного здоров’я, сформувати позитивну орієнтацію на зміцнення та збереження здоров’я, створити у сім’ї позитивний мікроклімат, який цьому сприятиме. 

батьківські збори «Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя школярів».

Під час підготовки до зборів діти пишуть міні-твір на тему «Моя сім’я», проводять конкурс малюнків «Я і моя родина», проходять зустрічі вчителя з батьками, відвідування сімей на запрошення. Збори починаються з короткої лекції про роль батьківського прикладу у виборі дитиною способу життя. Разом з батьками, діти беруть участь у конкурсі прислів’їв і приказок про здоров’я, дарують дорослим концерт, а наприкінці батькі отримують пам’ятки з правилами, які допомагають зберігати і підтримувати здоров’я як дорослих, так і дітей. Такі заходи дають можливість батькам на конкретних прикладах переконатися у позитивному впливі здорового способу життя на здоров’я дітей і визначити свою роль у цьому процесі. 

^ VІІІ. Здоров’яформуючий потенціал позакласної, позаурочної роботи: «Режим праці та відпочинку», «Допоможи собі сам», «Я і моє здоров’я», «Умій захистити себе», «Кроки до здоров’я», «Запрошуємо до діалогу», «Основи техніки і методики масажу», «Нетрадиційні методи і системи загартування», «Наодинці із собою» тощо.
години спілкування «Ми за здорові звички», «Зроби до здоров’я крок!»; круглі столи «Профілактика шкідливих звичок», «Мистецтво спілкування»; виховні заходи «Подорож у Країну Здоров’я», «Азбука Здоров’я»; інформхвилинки «Загартування організму – необхідна умова підвищення імунітету», «Поради Королеви безпеки»; диспут «Чи є вибір завжди у кожного із нас?», тренінгові заняття – «Ми за здоровий спосіб життя!», «Твій вибір, твоя відповідальність», «Хочу! Знаю! Можу!», «Емоційне здоров’я. Уміння керувати собою». Чимало КТС мають валеологічне спрямування – «Не втомлюймось жити», «Піраміда здорового харчування».

Традиційним стало проведення конкурсів дитячих малюнків («Гігієнічні умови життя»), фотографій («Твоє здоров’я в твоїх руках»).

диспути «Шкідливі звички чи життя собі на втіху», «У чому сенс життя і щастя людини».

Попередження негативної поведінки, мотивація вибору здорового способу життя набуває нового звучання, якщо активну участь у цьому беруть самі підлітки. Новий, якісний підхід до профілактичної роботи ґрунтується на ідеях шкільного самоврядування. Основна мета цього підходу – це, передусім, створення руху учнів за право бути здоровим, захищеним від впливу негативних явищ.

В школі створена президентська шкільна республіка,. Діє «Школа лідерів», була спроба налагодити волонтерський активний рух, але не все вдалося. Велика увага в школі приділяється літньому оздоровленню учнів. Вже кілька років поспіль в школі діє пришкільний табір «сонечко».

Велика роль у просвітницькій, профілактичній та консультативній роботі по пропаганді здорового способу життя, створення відповідних умов для формування школи сприяння здоров’ю належить учителю. Саме учитель може своїм особистим прикладом повести за собою дітей, дати їм поштовх вибрати орієнтир на здоровий спосіб життя. Самого вчителя теж потрібно готувати до такої відповідальної ролі. Саме з цією метою діє проблемний семінар для учителів «Роль педагогічного колективу у формуванні Школи сприяння здоров’ю учнів», в рамках якого йде ознайомлення з офіційними документами щодо запровадження досвіду таких шкіл, педагоги знайомляться з діючими програмами і тренінгами, вивчають досвід впровадження здоров’я зберігаючих технологій на уроках і в позаурочний час, обмінюються власним досвідом з даного питання.

Але слово, яке сіється учню щодо здорового способу життя, стане дієвим тоді, коли він буде навчатися в атмосфері взаєморозуміння з учителем, однолітками, в атмосфері добра, любові і чистоти.

Саме з цією метою в школі  проводиться  тренінги, відповідну корекційну роботу, індивідуальні і групові заняття, бесіди, рольові ігри, щоб допомогти кожному зробити правильний вибір.

Особливу увагу колектив школи звертає на санітарно-технічний режим. Школа однозмінна, не переповнена, має велику площу, світла, тепла, забезпечена умовами для організації гарячого харчування, має спортивний зал, бібліотеку з читальним залом, актовий зал, приміщення для роботи гуртків.

Тренінг для батьків

Як виховати дитину фізично здоровою

Використання тренінгових форм роботи з батьками з формування здорового способу життя молодого покоління в сім'ї

Батьківський тренінг - це особлива систематична форма роботи з батьками. Робота з батьками й батьківський тренінг включають терапевтичний аспект. Батьки складають частину оточення дитини, тому зміни в поведінці й способі життя батьків впливають на досвід дитини.

Загальна характеристика тренінгу

Мета: підвищити рівень усвідомлення власної відповідальності за стан свого здоров'я та здоров'я членів сім'ї залежно від обраного способу життя, визначити можливі шляхи та ресурси сім'ї у формуванні фізичного здоров'я дітей та інших членів родини.

Хід заняття

Вступ

Повідомлення теми тренінгу "Як виховати дитину фізично здоровою"

Знайомство. Ведучий пропонує учасникам групи назвати себе, а також назвати, наприклад, свою улюблену страву дитинства, найулюбленіший вид активних занять і відпочинку вдома.

Тренер пропонує оцінити своє самопочуття "тут і тепер" (настрій, фізичний стан тощо) за допомогою "кольоротесту". Для цього слід зафарбувати картку певним кольором, який відображає стан людини на початку заняття. Процедура заповнення "кольоротесту" повторюється на початку і в кінці кожного заняття. Дані використовуються для оформлення "Карти настрою". Вона має вигляд великого аркуша паперу зі списком усіх учасників, де поруч приклеюються картки учасника (одна - зафарбована на початку, а інша - у кінці заняття). Це своєрідна діагностика зміни настрою учасників тренінгу, яка дозволяє відстежувати настрій кожного і при необхідності покращувати стан кожного учасника, приділяючи йому особливу увагу.

Таблиця відповідності кольору і стану вивішується на стіну.
Червоний - активне прагнення до діяльності.
Жовтий - позитивний емоційний стан.
Зелений - спокійний стан.
Синій - прагнення до визнання.
Коричневий - напруга.
Чорний - стан хвилювання.
Білий - важко щось відповісти.
 

Ведучий пропонує учасникам пригадати правила групової роботи, а також ввести ще кілька правил, які, на їхню думку, сприятимуть покращенню або стабілізації самопочуття, здоров'я учасників тренінгу. Наприклад, чітке дотримання перерв, вчасний обід, проведення фізкультхвилинок тощо (5 хв.).

Основна частина тренінгу

Оцінка рівня поінформованості про проблему.

Вправа "Чим ми схожі, і чим різні".

Мета - дати можливість членам групи відчути подібність і різницю сімей кожного, ближче познайомитися один з одним, привернути увагу до оцінки фізичного аспекту у ФЗСЖ сім'ї.

Наприклад, ведучий пропонує учасникам об'єднатися в такі групи:

Перша група
Постійно самі займаються спортом, зарядкою тощо
Відпочивали влітку 
на природі самі
Частіше хворіють самі
Мають поганий апетит
Курять
Свій стан здоров'я оцінюють як добрий

Друга група
Займаються спортом разом з дітьми
Відпочивали влітку на природі з дітьми
Частіше хворіють діти
Поганий апетит у дитини
Курять діти
Свій стан здоров'я оцінюють як задовільний

Третя група
У сім'ї не займаються фізичною культурою
Сім'я хворіє досить рідко 
Сім'я особливих проблем з апетитом її членів не відчуває
Не відпочивали сім'єю
У сім'ї не курять зовсім
Свій стан здоров'я оцінюють як незадовільний
 

Після виконання вправи учасники обмінюються враженнями, думками, відчуттями стосовно оцінки здоров'я власного та здоров'я сім'ї.

Завдання: батькам пропонується для заповнення позитивний опитувальник із формування здорового способу життя дитини в сім'ї (фізичний аспект).

Кожний пункт опитувальника складається із двох речень у стверджувальній формі. Пари речень характеризують один із проявів життєдіяльності дитини чи сім'ї. Батьки вибирають і відмічають одне з двох висловлювань, яке більше підходить для їхньої сім'ї, дитини.

Блок 1. Фізичний аспект життєдіяльності дитини в сім'ї

Після заповнення опитувальника доцільно провести обговорення результатів

Дитина регулярно займається фізкультурою (спортивна секція, вправи, гімнастика).

У вихідні дні ви з дитиною буваєте за містом, на природі.

Дитина їсть у помірних кількостях, із задоволенням, і все, що запропонують.

Дитина засинає вчасно, просинається легко.

Дитина одержує задоволення від комфорту й затишку в домі.

Дитині подобається носити красивий одяг.

Дитина сама просить поміняти брудний одяг.

Моя дитина займається фізкультурою рідко і без задоволення.

Для спільних прогулянок не вистачає часу.

У дитини проблеми з апетитом (їсть дуже мало, багато, вибірково).

Дитина не хоче лягати спати і просинається з труднощами.

Дитина байдужа до чуттєвих компонентів повсякденного життя.

Дитині байдуже, як і в що вона одягнута.

Може одягнути брудний одяг, не проявляє ініціативи в тому, щоби поміняти одяг.

Після заповнення опитувальника доцільно провести обговорення результатів відповідей. Цей опитувальник не має "ключа", тому що в ньому немає "секретного замка": усе, що зліва, більше відповідає потребам дитини в розвитку. Якщо в якійсь сфері справа відмічено 2-3 висловлювання, на це слід звернути увагу батьків. Якщо більшість виборів зосереджено зліва - життя дитини організоване у відповідності з її основними потребами.

Батьки можуть використовувати опитувальний лист як свого роду "пам'ятку" в повсякденному житті.

На необхідність кількісних оцінок фізичного здоров'я вперше звернув увагу відомий хірург, академік М. Амосов. Він вважав, що "рівень здоров'я" - це інтенсивність проявів життя в нормальних умовах середовища, яка визначається тренованістю структурних елементів організму, а "кількість здоров'я" - це межа змін зовнішніх умов, у яких ще триває життя. "Кількість здоров'я" - це "резервні потужності".

Актуалізація проблеми.

Робота в малих групах. Вправа "Німе кіно". Сюжети фільму "Вихідний день в сім'ї".

Протягом п'яти хвилин учасникам слід придумати сюжет фільму про те, як живе сім'я протягом вихідного дня. Кожна група визначає для себе, яку частину дня представить, по черзі показує свій фільм за допомогою жестів, міміки, слова вживати не можна. Після того як "фільм" буде показаний, глядачам пропонується озвучити картину. Слід звернути увагу на такі моменти:

Що це за сім'я?

Як проводять свій вихідний день члени сім'ї?

Які стосунки, кого і з ким у сім'ї?

Що робить життя сім'ї цікавим і здоровим, а що не сприяє цьому?

Які резерви та можливості, на вашу думку, характерні саме для цієї сім'ї?

Фізичний аспект здорового способу життя включає різні складові. Залежно від актуальності для групи проблеми дається коротка інформація тренера для подальшого завдання за можливими напрямами:

додержання в сім'ї гігієнічних норм і правил;

режим - відповідно до віку й індивідуальних можливостей організму дитини;

організація раціонального харчування;

розумне й систематичне загартування;

системність і послідовність використання фізичних вправ;

протидія шкідливим звичкам;

модель життя сім'ї у вихідний день.

Пошук шляхів розв'язання проблеми, отримання інформації

Завдання: кожна група повинна запропонувати власне бачення шляхів розв'язання окреслених проблем стосовно формування здорового способу життя (фізичний аспект) на основі методу "Сімейна розстановка". Сімейну розстановку здійснюють учасники кожної групи з позицій обраних ролей. Наприкінці провести обмін враженнями учасників тренінгу щодо обговорення шляхів ФЗСЖ дитини в сім'ї (фізичний аспект).

Заключна частина роботи

У кінці заняття ведучий пропонує всім учасникам по черзі поділитися враженнями, думками, почуттями.